Українські міста переглядають ідею муніципальних облігацій – механізму, за допомогою якого місцеві органи влади можуть безпосередньо залучати кошти від інвесторів на інфраструктуру, енергетику та реконструкцію. Першим пілотним проектом може стати Львів, де вже розглядається фінансування від кількох сотень мільйонів до 1 мільярда гривень для проектів, пов’язаних з енергетичною стійкістю, безпекою та критичною інфраструктурою.
Дискусії щодо повернення муніципальних облігацій загострилися через величезну потребу у фінансуванні реконструкції. За оцінками, втрати під час війни перевищують 500 мільярдів доларів, тоді як міжнародної допомоги недостатньо для покриття всіх витрат. У цьому контексті місцева влада шукає механізми для залучення коштів безпосередньо через ринок капіталу.
Саме тому концепцію запровадження дохідних муніципальних облігацій було переглянуто. Ця модель передбачає обслуговування боргу за рахунок доходів, отриманих від конкретного проекту. Подібний механізм давно діє в США, де муніципальні облігації використовуються для фінансування доріг, транспорту, лікарень та енергетичного сектору. Подібний приклад існував в Україні в 90-х роках, коли Харків випустив облігації для придбання автобусів, а інвестори виплачували кошти з доходів від їхньої оренди.
Українські міста вийшли на цей ринок ще до початку повномасштабної війни. У 2021 році Київ, Львів та Харків випустили власні цінні папери. Тоді вони використовували як змінні процентні ставки, прив'язані до референтної ставки НБУ, так і фіксовані ставки, що сягали 18% річних. Після початку вторгнення міста зіткнулися з труднощами з обслуговуванням своїх боргів, але дефолтів вдалося уникнути. Навіть Харків, який постійно перебував під обстрілом, нарешті виконав свої зобов'язання до кінця 2022 року.
Сьогодні головним викликом для прибутковості цього інструменту залишається конкуренція з боку державних облігацій (ОВДП). Доходи фізичних осіб від муніципальних облігацій оподатковуються за ставкою 23%, включаючи 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору, тоді як державні облігації мають податкові пільги. За поточної процентної ставки ОВДП у розмірі 14–16% річних, муніципальні облігації повинні пропонувати значно вищу дохідність, щоб залишатися привабливими для приватних інвесторів. Саме тому у Верховній Раді та Національній комісії з цінних паперів та капіталу вже тривають обговорення можливих законодавчих змін, включаючи запровадження податкових пільг для власників таких облігацій.
Окремо розглядається ідея інвестиційних рахунків, які могли б спростити доступ громадськості до ринку капіталу. Водночас, навіть без податкових змін, муніципальні облігації могли б привернути увагу професійних учасників ринку – страхових компаній, приватних пенсійних фондів та інвестиційних структур.
Потенційними емітентами є переважно великі міста з передбачуваними доходами та досвідом попередніх випусків – Київ, Львів, Харків та Одеса. Для ринку важливі не лише бюджетні показники, а й стабільність місцевої влади, якість фінансового менеджменту та кредитна історія даної місцевої самоврядної громади.
Однак навіть для таких міст запуск нових випусків залишається складним завданням, оскільки ринок муніципальних облігацій фактично доводиться перебудовувати з нуля. Серед основних перешкод – складні домовленості з Міністерством фінансів, велика кількість регуляторних процедур, відсутність податкових пільг та нестача фахівців з досвідом роботи з місцевим боргом. Профільний парламентський комітет вже готує законодавчі зміни для спрощення випуску таких цінних паперів та забезпечення доступу місцевих органів влади як до внутрішнього, так і до міжнародних ринків капіталу.
Вікторія Чирва
