НАВІГАЦІЯ
Найпоширенішими формами організації нерезидентами підприємницької діяльності на території України
- придбання частини корпоративних прав в українському підприємстві;
- створення на території України іноземного підприємства;
- відкриття в Україні постійного представництва нерезидента;
- реєстрація в Україні господарських товариств: товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або додатковою відповідальністю (ТДВ), акціонерного товариства (АТ), тощо;
- реєстрація як фізична особа – підприємець;
- реєстрація громадського об’єднання.
Придбання нерезидентом корпоративних прав у підприємстві
У цьому випадку йдеться про вступ нерезидента до складу учасників підприємства, що уже діє, в обмін на внесені майнові чи немайнові права. Вони можуть бути внесені як у грошовій формі, так і у вигляді майна, цінних паперів, майнових прав або прав інтелектуальної власності. Детальніше види та форми іноземних інвестицій перелічені у ст.ст.2 та 3 Закону України «Про режим іноземного інвестування».
Включення нового учасника (зокрема нерезидента) тягне за собою зміну складу учасників підприємства та/або розміру чи співвідношення (пропорцій) статутного капіталу. Наслідком цього є необхідність внесення змін в установчі документи підприємства.
Від володіння корпоративними правами в українському підприємстві нерезидент може отримувати доходи у вигляді дивідендів.
Створення нерезидентом на території України іноземного підприємства
Стаття 117 Господарського кодексу України передбачає таку організаційно-правову форму, як іноземне підприємство. Це підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Виключенням є заборона створення іноземних підприємств в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.
Незважаючи на те що підприємство є іноземним, працевлаштування нерезидента можливе за наявності дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні , який видається в порядку, установленому як і на українських підприємствах. Під час воєнного стану резиденти Дія Сіті можуть отримувати роботи (послуги), які виконуються (надаються) гіг-спеціалістами з числа іноземців та осіб без громадянства за гіг-контрактами, без отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.
Відкриття постійного представництва нерезидента
Іноземні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на відкриття своїх представництв на території України. Таке представництво повинно бути зареєстроване в Міністерстві економіки України за процедурою, установленою Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, затвердженою наказом МЗЕЗторгу України від 18.01.1996 р. № 30.
Окрім цього, представництво потрібно поставити на облік у податкових органах як платника податку на прибуток. Порядок постановки на облік визначено в Розділі V Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588. Постійне представництво може використовувати у своїй діяльності працю іноземних громадян без отримання необхідних іноземцям дозволів на працевлаштування. Для цього перебування на території України іноземця має бути підтверджене посвідченням на право тимчасового проживання (п. 8 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
З вересня 2024 року вступив у силу Закон України № 3257-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави». Відповідно до змін:
- іноземні юридичні особи можуть відкривати в Україні і філії (здійснює всі або частину її функцій), і представництва (здійснює представництво і захист інтересів ЮО);
- до Єдиного державного реєстру будуть вноситися такі ж відомості про відокремлені підрозділи, як і про юридичних осіб;
- вимагається подання структури власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ);
- припинення та ліквідація представництв та філій, ведення бухобліку та подача звітності відтепер детально врегульовані на рівні закону та схожі з відповідними процедурами для юридичних осіб. Описані обов’язки ліквідаційної комісії (ліквідатора), необхідність подачі документів в архівні установи для успішного завершення процесу.
Реєстрація в Україні юридичних осіб
Реєстрація юридичних осіб відбувається відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
Найпоширенішою формою організації товариств в Україні є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Загалом, нерезиденти проходять аналогічну процедуру, як і громадяни України при реєстрації ТОВ/ТДВ, за винятком оформлення дозволу на роботу (якщо, наприклад, іноземний громадянин очолюватиме ТОВ/ТДВ), отримання посвідки на проживання тощо. Засновниками ТОВ можуть бути як іноземні юридичні особи, так і іноземні громадяни. Крім того, ці особи не обов’язково повинні перебувати чи проживати на території України. Для підтвердження відомостей про юридичних осіб-нерезидентів як акціонерів державному реєстратору надається виписка з комерційного, банківського чи іншого реєстру країни реєстрації таких осіб, яка у разі необхідності проходить легалізацію або процедура апостилювання.
Перелік документів та інформації, які необхідні нерезиденту при реєстрації ТОВ/ТДВ:
- заява щодо державної реєстрації юридичної особи;
- рішення (протокол) про створення товариства підписаний засновником (засновниками);
- установчий документ (положення, статут тощо). Має бути засвідчений нотаріально;
- структура власності, розмір статутного капіталу із зазначенням точної частки кожного учасника товариства;
- документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо);
- нотаріальна копія довіреності від засновника (засновників), якщо документа подає уповноважена особа;
- назва юридичної особи (в повній і скороченій формах);
- адреса розташування товариства;
- обрані КВЕДи згідно виду запланованої діяльності.
Реєстрацію ТОВ в державному реєстрі можна здійснити протягом 24 годин. Отримання всіх реєстраційних документів, відкриття банківського рахунку та реєстрація ТОВ на митниці може тривати до кількох робочих днів.
Присутність засновників під час підписання статуту та протоколів, а також при самій процедурі реєстрації не є обов’язковою. Підписання статутних документів, реєстрація підприємства, а також отримання всіх необхідних документів може здійснюватися уповноваженою особою на підставі нотаріально (легалізованої/апостильованої) довіреності.
Акціонерне товариство
Згідно з Законом України «Про акціонерні товариства», нерезиденти можуть зареєструвати публічне (ПАТ) або приватне (ПрАТ) акціонерне товариство або придбати частину акцій існуючого. Перелік документів та інформації, які необхідні нерезиденту при реєстрації АТ включає:
- нотаріально завірене свідоцтво про реєстрацію юридичної особи;
- протокол установчих зборів юридичної особи щодо прийняття рішення про відкриття АТ;
- підтвердження повноважень особи, яка представлятиме компанію, як засновник (рішення про призначення особи директором, наказ, довіреність);
- документи, які надають повноваження іншій особі діяти відповідно до інтересів юридичної особи;
- розмір статутного капіталу та розподіл часток між засновниками;
- назва юридичної особи (в повній і скороченій формах);
- адреса розташування товариства;
- обрані КВЕДи згідно виду запланованої діяльності.
Основними відмінностями при реєстрації та діяльності ТОВ та АТ
- вимоги до мінімального статутного капіталу: згідно з українським законодавством, для АТ встановлено мінімальний розмір статутного капіталу на рівні 1 250 мінімальних заробітних плат (10 000 000 грн станом на вересень 2024 року, ≈ EUR 217,300). Для ТОВ не встановлено розміру мінімального капіталу, учасники визначають його самостійно. Таким чином, іноземець або іноземна юридична особа може володіти 100% у статутному капіталі компанії;
- розпорядження капіталу: частки в статутному капіталі ТОВ не мають статусу цінних паперів, тому їх відчуження відбувається за спрощеною процедурою.
Реєстрацію ТОВ, ТДВ та АТ можна здійснити офлайн через державних реєстраторів у ЦНАП або нотаріусів.
Реєстрація ФОП
ФОП – це популярна організаційно-правова форма для невеликого бізнесу, в тому числі якщо ви плануєте надавати послуги або продавати товари кінцевим споживачам – фізичним особам. Відомості про ФОП вносяться до Єдиного державного реєстру, є публічними та можуть бути перевірені на будь-якому етапі діяльності такої особи.
Однією з переваг реєстрації приватного підприємця є можливість обрати спрощену систему оподаткування, що значно полегшує подання фінансової звітності до контролюючих органів та дозволяє фізичним особам застосовувати знижені фіксовані ставки податку на доходи. Однак цей вид бізнесу підходить не всім учасникам ринку, оскільки він встановлює певні обмеження щодо розміру допустимого річного обороту, кількості працівників і допустимих видів діяльності.
Але варто пам’ятати, що приватні підприємці в Україні відповідають за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Необхідні документи для реєстрації ФОП нерезидентом:
- наявність реєстраційного номера облікової картки платника податків;
- нотаріально засвідчений переклад паспорту. У випадку, якщо копія паспортного документа завіряється нотаріусом в країні громадянської належності іноземця, відповідний документ може підлягати легалізації (апостилюванню) для його визнання на території України.
ФОП-нерезидент не може зареєструватися онлайн, тому необхідно обов’язково звертатися до державного реєстратора.
Реєстрація громадського об'єднання
Діяльність громадських об’єднань здійснюється відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання»). Громадські об’єднання можуть бути зі статусом юридичної особи та без статусу юридичної особи.
Неурядові організації інших держав, міжнародні неурядові організації діють на території України, у тому числі через утворені на території України філії та представництва.
Громадські об’єднання можуть здійснювати співробітництво з іноземними неурядовими організаціями та міжнародними урядовими організаціями з дотриманням законів України та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.