ВСТУП
В Україні господарські спори, тобто спори, пов’язані з відкриттям та веденням бізнесу, стороною яких обов’язково виступає відповідна компанія або приватний підприємець, можуть вирішуватися в «класичному» судовому порядку (господарськими судами, які входять до судів загальної юрисдикції України) або нейтральною третьою стороною, яка за договором має право вирішити справу (третейським судом).
Господарські суди
Система господарських судів відіграє важливу роль у врегулюванні відносин, пов’язаних з нерухомим та рухомим майном, що належить компаніям, виконанням господарських договорів, акціями та частками, економічною конкуренцією, банкрутством тощо, між суб’єктами господарювання, включаючи юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, і навіть фізичних осіб, які оскаржують свої корпоративні права та обов’язки тощо.
Діяльність господарських судів, їх юрисдикція та правила процедури визначаються та регламентуються господарським процесуальним законодавством, основним нормативно-правовим актом якого є Господарський процесуальний кодекс України.
Забезпечення позову
Господарський суд у процесі розгляду судової справи за заявою сторони у справі має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до подання позовної заяви, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.
Наприклад, забезпечення позову може здійснюватися шляхом накладення арешту на майно або кошти відповідача, заборони відповідачу вчиняти певні дії та іншими заходами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом та іншими законами. Більше того, суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову одночасно, але вони повинні бути пропорційними вимогам позивача.
Водночас, існують численні обмеження, які забороняють застосування таких заходів. Наприклад, не допускається накладення арешту на товари, що швидко псуються, а також забезпечення позову в корпоративних спорах шляхом заборони проведення загальних зборів тощо.
Таким чином, в Україні забезпечення позову в господарських спорах є корисним та ефективним інструментом для забезпечення майбутньої можливості виконання судового рішення або захисту чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів. Однак застосування таких заходів вимагає надання достатніх доказів, а деякі заяви не можуть бути задоволені через особливості правовідносин та господарського законодавства.
Третейські суди
Звернення до третейського суду є ще одним способом врегулювання господарських спорів, предмет яких може бути майже таким самим, як і в спорах, що розглядаються господарськими судами, про які йшлося вище.
Третейські суди діють відповідно до Закону України «Про третейські суди». Вони можуть створюватися і діяти на постійній основі як постійно діючі третейські суди та тимчасово для вирішення конкретної справи як третейські суди ad hoc.
Наприклад, станом на сьогодні в місті Києві діє третейський суд під назвою «Постійно діючий третейський суд при Київській торгово-промисловій палаті». Більше про його діяльність можна дізнатись за посиланням.
Хоча третейські суди не є частиною судової системи України, рішення третейських судів є обов’язковими до виконання і можуть бути примусово виконані державною виконавчою службою в порядку, встановленому для рішень господарських судів.
Спір може бути переданий до третейського суду, якщо сторони уклали арбітражну (третейську) угоду, яка відповідає вимогам цього Закону. Так, третейська угода може бути укладена у формі арбітражного (третейського) застереження в договорі або окремої письмової угоди.
За угодою сторін на розгляд третейського суду може бути переданий будь-який спір, що виникає з господарських правовідносин, якщо інше не передбачено законом.
Водночас, важливо пам’ятати, що третейським судам все ж заборонено розглядати ряд господарських спорів, а саме:
- спори щодо укладення, зміни, розірвання та виконання договорів для державних потреб;
- спори, що стосуються державної таємниці;
- спори про банкрутство;
- спори за участю суб’єктів владних повноважень або посадових осіб;
- спори щодо нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок;
- трудові спори;
- спори, що виникають з корпоративних відносин між компанією та її акціонером або колишнім акціонером тощо;
- спори з нерезидентами України;
- спори, вирішення яких потребує втручання державних органів;
- спори про захист прав споживачів, особливо у сфері банківських послуг.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про третейські суди», сторони, які передали спір на розгляд третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких затримок та застережень.
Коментар
доведення спорів, що виникають між контрагентами у процесі їхньої господарської діяльності, до вирішення їх в судах є типовою практикою для України. Адже, на жаль, не завжди вдається врегулювати суперечки у форматі дискусій або ж на етапі пред’явлення претензій. Однак захист інтересів своєї компанії у суді є справою не простою. Вже на етапі формування позову неправильно визначені позовні вимоги значно підвищують шанси Вашого опонента у судовому процесі.
Тому ми дуже радимо для всіх, кого це може стосуватись, у разі виникнення таких спорів та/або ризику їх доведення до суду принаймні попередньо проконсультуватись з локальними юристами, які спеціалізуються у господарських спорах. В перспективі це допоможе не лише виграти справу та задовільнити свої вимоги, а й зекономити значну суму грошових коштів, яку Ви могли б витратити на сам судовий процес та правову допомогу кваліфікованих юристів.